ІВАН ОГІЄНКО

Міністерство освіти і науки України

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Науково-дослідний центр огієнкознавства

Факультету української філології та журналістики

Кафедра історії української літератури та компаративістики

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА І РЕФЕРАТИВНІ МАТЕРІАЛИ

І Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції

«КАНОН ІВАНА ОГІЄНКА У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ ПАРАДИГМІ»

(з нагоди 135-річчя від дня народження Івана Огієнка)

 

 

16 січня 2017 року

 

 

 

 

 

 

 

 

Кам’янець-Подільський

 

 

 

АДРЕСА ОРГКОМІТЕТУ:

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка:

вул. Огієнка, 61, м. Камянець-Подільський, 32300, Україна.

Модератор конференції: Атаманчук Вікторія Петрівна (097 119 42 68).

 

 

 

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ

Копилов Сергій Анатолійович (голова), доктор історичних наук, професор, ректор.

Конет Іван Михайлович (заступник голови), доктор фізико-математичних наук, професор, проректор з наукової роботи.

Андруховський Андрій Борисович, старший викладач кафедри інформатики.

Атаманчук Вікторія Петрівна, кандидат філологічних наук, доцент, керівник науково-дослідного центру огієнкознавства.

Коваленко Борис Олексійович, кандидат філологічних наук,  доцент, декан факультету української філології та журналістики.

Рарицький Олег Анатолійович, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри історії української літератури та компаративістики.

 

 

 

ПОРЯДОК РОБОТИ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ

 

9.00 – 10.00   Реєстрація учасників (система відеоконференцій Skype for Business).

10.00 – 11.00  Пленарне засідання (система відеоконференцій Skype for Business).

Знакові події:

11.00 – 12.00 Презентація сайту науково-дослідного центру огієнкознавства

Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

(система відеоконференцій Skype for Business).

12.00 – 13.00 Презентація фільму науково-дослідного центру огієнкознавства

«Іван Огієнко (Подвижник очима студентів)» (система відеоконференцій Skype for Business).

 

13.00 – 14.00  Секційні засідання (система відеоконференцій Skype for Business).

14.00 Прийняття рекомендацій конференції (система відеоконференцій Skype for Business).

 

 

 

РЕГЛАМЕНТ ВИСТУПІВ

Пленарна доповідь              15 хвилин.

Секційна доповідь               10 хвилин.

Запитання                             5 хвилин.

 

 

 

 

 

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка:

ауд.22 фізико-математичного факультету, вул. Уральська, 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ

Копилов Сергій Анатолійович, доктор історичних наук, професор, ректор Кам’янець-Подільского національного університету  імені Івана Огієнка

 

«ВІТАЛЬНЕ СЛОВО»

 

Конет Іван Михайлович, доктор фізико-математичних наук, професор, академік АНВШ України, проректор з наукової роботи Кам’янець-Подільського національного університету  імені Івана Огієнка

 

«ПРИВІТАННЯ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ»

 

Марушкевич Алла Адамівна (м.Київ), доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, правнучата племінниця Івана Огієнка

 

КАТЕГОРІЯ СОВІСТІ

В АНАЛІЗІ ІВАНА ОГІЄНКА-МИТРОПОЛИТА ІЛАРІОНА

 

Акцентується увага на трактуванні категорії «совість» Іваном Огієнком – митрополитом Іларіоном, наводяться приклади її обґрунтувань сучасними науковцями. Розкривається суть феномену совісті як вимірювача якості моральної зрілості громадянина в поглядах Івана Огієнка-митрополита Іларіона та вказуються авторські афоризми й афористичні словосполучення, види совісті у його баченні. Висвітлюється питання шкідливості скоєних проти совісті вчинків, заподіяння зла.

Ключові слова: Іван Огієнко-митрополит Іларіон, категорія  совісті, інтуїція, моральна зрілість, духовність, добро, зло.

 

Завальнюк Олександр Михайлович (м.Кам’янець-Подільський), доктор історичних наук, професор кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка

 

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І.І.ОГІЄНКА В

 УНІВЕРСИТЕТАХ  УКРАЇНИ: ВИКЛАДИ, НАВЧАЛЬНО-

МЕТОДИЧНА РОБОТА І НАУКОВІ  СТУДІЇ (1915-1920 рр.)

 

На основі архівних і опублікованих джерел, праць українських вчених досліджується наукова-педагогічна діяльність приват-доцента, екстраординарного професора Івана Огієнка  в   університеті  св. Володимира і двох українських університетах  – Київському народному  і в Кам’янець-Подільському державному  в 1917-1920 рр.: виклади історії східнослов’янського наголосу, історії української культури та історії української мови,  участь у  навчально-методичному забезпеченні навчального процесу, а також наукові студії вченого.

Ключові слова: Іван Огієнко,  університети України, навчальні дисципліни, наукові праці, навчальні посібники.

 

Погребенник Володимир Федорович (м.Київ), доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури Київського національного університету імені М.П.Драгоманова, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка

 

КОРЕЛЯТ «ПИСЬМЕННИК І РІДНА МОВА» У «НАУЦІ

ПРО РІДНОМОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ» ІВАНА ОГІЄНКА

 

Розглядаються погляди Івана Огієнка на розвиток і значення національної літературної мови, мовної практики письменників, багатство їх мовно-стильової палітри, на головну функцію літературної мови – бути джерелом національної єдності.

Ключові слова: національна культура, літературна, народна і місцева мова, письменницький праксис, мовний узус, неологізм, архаїзм.

 

Степаненко Микола Іванович (м.Полтава), доктор філологічних наук, професор, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка

 

Текст у тексті: Українська національна

ідея в лінгвістичному світлі одного інформативного дискурсу

 

Проаналізовано мовні засоби організації тексту в тексті, присвяченого різновекторному інтерпретуванню української національної ідеї двома сучасними вітчизняними вченими. Основну увагу зосереджено на виявленні специфіки взаємодії таких типів текстів, як власне-інтертекстуальний та метатекстуальний, удокладненому аналізові екстра- й інтралінгвальної природи текстової контрастності, характеристиці парадигми описових найменувань як маркерів найзначущіщоїі нформації дискурсу-рецензії Олега Гриніва.

Ключові слова: Іван Огієнко, дискурс-рецензія, Олег Гринів, інтертекстуальний, перифраза, контрастність, українськанаціональнаідея.

 

Атаманчук Вікторія Петрівна (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії української літератури та компаративістики, керівник науково-дослідного центру огієнкознавства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ОСМИСЛЕННЯ ДУХОВНО-ЕТИЧНИХ ПРОБЛЕМ У МІСТЕРІЯХ

ІВАНА ОГІЄНКА

Стаття присвячена вивченню художньої своєрідності творів Івана Огієнка. Увага зосереджується на дослідженні проблематики драм, висвітленні головних засад світогляду митця, які визначають спосіб художньої репрезентації проблем морально-етичного та духовного спрямування. Аналізуються образи головних героїв творів, які стають втіленням художньої ідеї пошуку смислу буття через зовнішні та внутрішні колізії. Досліджуються форми художньої умовності, використані Іваном Огієнком у драмах.

Ключові слова: Іван Огієнко, драма, головний герой, конфлікт, художня умовність, духовно-етичні проблеми.

 

 

 

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ САЙТУ

НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЦЕНТРУ ОГІЄНКОЗНАВСТВА КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА

 

 

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ФІЛЬМУ

НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЦЕНТРУ ОГІЄНКОЗНАВСТВА «ІВАН ОГІЄНКО (ПОДВИЖНИК ОЧИМА СТУДЕНТІВ)»

 

 

 

 

 

Секція 1. НАУКОВИЙ ТЕКСТ ІВАНА ОГІЄНКА: НОВІТНІ ТЕОРІЇ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Керівник: Атаманчук В.П.кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії української літератури та компаративістики, керівник науково-дослідного центру огієнкознавства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Секретар: Дзюбак Н.М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

1. Білоусова Т.П. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, професор кафедри слов’янської філології та загального мовознавства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ПИТАННЯ АКЦЕНТУАЦІЙНОЇ НОРМИ У ВИСВІТЛЕННІ

                                                        ІВАНА ОГІЄНКА             

 

Статтю присвячено питанням норми наголошування слів і словоформ у наукових працях Івана Огієнка. Відстежується формування основних положень його акцентуаційної теорії, підкреслюється визначальна роль науковця в розвиткові орфоепічної лексикографії та в унормуванні української літературної вимови.

Ключові слова: Іван Огієнко, літературна вимова, акцентуаційна норма, наголос.

 

2. Галатир В.В. (м. Хмельницький), кандидат історичних наук, доцент,головний науковий співробітник відділу інформаційних технологій Державного архіву Хмельницької області.

 

НАУКОВІ ТЕКСТИ ІВАНА ОГІЄНКА В ДОКУМЕНТАХ

ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Описано наявні наукові тексти, що належать Івану Огієнку, які зберігаються у справах фондів Державного архіву Хмельницької області. Аналізується програма з історії української мови, переписка ректора університету з міністерством освіти, управлінням преси та інформації в якій вирішуються питання з наукової проблематики.

Ключові слова: Іван Огієнко, фонд, Державний архів Хмельницької області, програма, текст.

 

3. Вільчинська Т. П. (м.Тернопіль), доктор філологічних наук, професор кафедри загального мовознавства і слов’янських мов, декан факультету філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

 

Особливості мовної концептуалізації образу Богородиці в поемі Т. Шевченка «Марія» (з коментарями І. Огієнка)

 

            Стаття присвячена аналізу концептуалізованого образу Богородиці у творчості Т. Шевченка. Дослідження виконане на матеріалі поеми «Марія», яка зазнала неоднозначної оцінки з боку критиків, зокрема І. Огієнка. У ході аналізу схарактеризовано семантико-номінативну природу концептуалізованої одиниці. Встановлено, що саме мовна об’єктивація образу Богородиці в сакральному, профанному, етнонаціональному, архетипному та інших вимірах дозволяє інтерпретувати його як полісемантичний етнокультурний когнітивно багатогранний концепт, творчо переосмислений Т. Шевченком у контексті духовно-філософських шукань своєї доби.

Ключові слова: Богородиця, Марія, концептуалізація, сакральний, номінативне поле концепту, семантика концепту, Т. Шевченко, І. Огієнко.

 

 

4. Дзюбак Н.М. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

КОНЦЕПЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ У СЛОВ’ЯН В НАУКОВОМУ ДОРОБКУ І.І.ОГІЄНКА

 

Розглянуто питання походження літературної мови у слов’ян, що в мовознавстві є першочерговим. На основі аналізу сучасних наукових розвідок подано визначення поняття «літературна мова», простежено зміст цього поняття від його з’яви до наших днів. На основі аналізу концепції походження літературної мови І.І.Огієнка з’ясовано чинники, що зумовили виникнення цього лінгвістичного поняття, особливості його становлення і розвитку.

Ключові слова: літературна мова, старослов’янська мова, староболгарська мова, нова слов’янська літературна мова.

 

5. Кметь І.Ф. (м.Львів), кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка

 

ШЕВЧЕНКОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ ІВАНА ОГІЄНКА

Розглянуто львівський період діяльності Івана Огієнка – викладача української мови Жіночої учительської семінарії у 1922 – 26 рр., а також специфіку формування його шевченкознавчих поглядів в контексті культурно-освітнього розвитку Галичини в кінці ХІХ – на поч. ХХ ст.

Ключові слова: шевченкознавство, вчитель, українська мова, Жіноча учительська семінарія у Львові.

 

6. Коваленко  Б.О. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук,  доцент кафедри української мови, декан факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ФІКСАЦІЯ ЛЕКСИКИ «ЛЮБОРАЦЬКИХ» А. СВИДНИЦЬКОГО В «УКРАЇНСЬКОМУ СТИЛІСТИЧНОМУ СЛОВНИКУ»

ІВАНА ОГІЄНКА

 

У статті на матеріалі  «Українського стилістичного словника» Івана Огієнка проаналізовано лексику «Люборацьких»А. Свидницького в лексико-стилістичному та лексико-граматичному аспектах.

Ключові слова: Іван Огієнко, лексикографія, А. Свидницький, діалектизм, говіркові риси.

7. Коваленко Н. Д. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук,  доцент, професор кафедри української мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

НАРОДНА ФРАЗЕМІКА  В ЛЕКСИКОГРАФІЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІВАНА ОГІЄНКА

 

У статті проаналізовано особливості фіксації фразеологізмів літературної мови та її територіальних різновидів у «Словнику  слів, у літературній мові не вживаних» Івана Огієнка; здійснено порівняння з одиницями сучасного фразеологічного словника; з’ясовано значення лексикографічної праці у вирішенні питань про своєрідність, етимологію та генезу мовних явищ.

Ключові слова: фразема, лексикографія, діалект, українська мова.

 

8. Кузьменко Н. М. (м. Київ), доктор педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ У МОВОЗНАВЧИХ СТУДІЯХ ІВАНА ОГІЄНКА

 

Стаття присвячена аналізу «мовних нарисів» видатного державного і релігійного діяча, вченого-енциклопедиста Івана Огієнка (митрополита Іларіона) про історію українського правопису впродовж одинадцяти століть – від доісторичного «руського» письма ІХ ст. до «нового академічного правопису 1945 року» та правопису на еміграції середини ХХ ст.

Розглядаються вузлові проблеми українського правопису в різні епохи, висвітлюються недоліки й здобутки вітчизняних мовознавців у його реформуванні.

Ключові слова: український правопис, орфографія, пунктуація, фонетичний принцип, історико-етимологічний принцип.

 

9. Кульбабська О. В.(м. Чернівці), доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

 

ЛЕКСИКОГРАФІЧНИЙ ПОРТРЕТ «ЦАРИЦІ МОВОЗНАВЧИХ НАУК»

У СИНТАКСИЧНИХ СТУДІЯХ ІВАНА ОГІЄНКА

 

У статті доведено необхідність системного лексикографічного представлення синтаксичної термінології, актуалізованої в працях Івана Огієнка; висвітлено оригінальну Я-концепцію вченого-патріота щодо аналізу граматичних явищ, спробу їх наукової типології в контексті історичного розвитку та на „живомовному” ґрунті; сформульовано висновки про роль І. І. Огієнка в окресленні періодизації української синтаксичної термінології в нерозривному зв’язку з розвитком граматичної думки в Україні, про життєздатність і перспективність випрацюваних на національній мовній основі наукових засад української складні, які визначили на століття пріоритетні тенденції її розвитку.

Ключові слова: історія українського мовознавства, історичне термінознавство, термін, варіантність, лексикографія, словникова стаття, граматика, синтаксис, класиологія, синтаксичні категорії, синтаксичні одиниці.

 

10. Марченко Н.В. (м.Київ), кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

ЕТНО- ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ІВАНОМ ОГІЄНКОМ МОВИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

Розглянуто науковий доробок І. Огієнка, присвячений поетичній мові Т. Шевченка, і який окреслюється як початковий етап етно- та соціолінгвістичних досліджень в українському мовознавстві, оскільки, аналізуючи мову Т. Шевченка як творця української літературної мови, шевченкознавець дійшов висновку, що народна мова поета характеризується високим рівнем поетичного авторського стилю, специфічним стилістично-синтаксичним та високим лексико-семантичним рівнями розвитку мови і виконує просвітницьку, ідентифікуючу, націєтвірну, соборну й еволюційну функції. Шевченкова мова у висновках І. Огієнка продемонструвала високий рівень розвитку української мови в 19 ст., яка фактично існувала лише в усній формі, та ствердила у світовому поступі народів не лише українську мову й літературу, українську культуру, а й головне, ствердила український народ.

Ключові слова: аспект, етнолінгвістичний, поезія, рівень, соціолінгвістичний, стиль, функція, чинник.

 

11. Мацько Л.І. (м.Київ), академік НАПН України, доктор філологічних наук професор, завідувач кафедри стилістики української мови Київського національного університету імені М.П.Драгоманова

 

САКРАЛЬНИЙ СТИЛЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ІВАНА ОГІЄНКА (МИТРОПОЛИТА ІЛАРІОНА)

 

Прадавня широка сфера людської віри, вірувань і поклонінь, молінь і чинопокладань породила в людській мові широку духовну сферу і сформувала цілі пласти мовних засобів, поєднаних призначеннями, структурами і функціями омовлення у низку стилістичних понять глибокого і широкого змісту: сакральний стиль; богословський стиль; свята, священна мова; релігійний стиль, культова мова; конфесійний стиль. Всі вони мають один головний загальний зміст, але різняться семантичними осягами, функціями і акцентами. Ідеальні сутності в сакральному, художньому та живому розмовному мовленні передаються і пізнаються через конкретні, чуттєво сприймувані ознаки, що лежать в основі релігійних, фольклорних, традиційно-поетичних, індивідуально-авторських тропів і фігур думки, що вже стали лінгвокультурологічними універсаліями, одиницями виміру мовно-інтелектуальної, морально-етичної та естетичної культури.

Ключові слова: сакральний стиль, релігійний стиль, лінгвостилістична інтерпретація, елітарна мовна особистість Тараса Шевченка.

 

12. Мельник Т. П. (м.Тернопіль), кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

 

ПРОБЛЕМА МОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ ІВАНА ОГІЄНКА

 

У статтіпро аналізовано погляди ІванаОгієнка на процес вироблення норм української літературної мови. Схарактеризовано чинники формування літературних стандартів, серед яких особливу увагу приділено запозиченням. Розглянуто ряд хибних, на думку українського лінгвіста, слів, які функціонують в українській мові як відповідники іншомовних лексичних одиниць, проте не відповідають системі української мови. Описано й узагальнено умови, за яких, на думку Івана Огієнка, можливим є використання запозичень в українській літературній мові.

Ключові слова: українська літературна мова, норма мови, запозичення, іншомовна лексика.

 

13. Михно Л.П. (м.Суми), магістр Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка

 

МОВОСТИЛЬ ІВАНА ОГІЄНКА: ЕКСПРЕСІЯ СИНТАКСИЧНИХ СТРУКТУР

 

Окреслено специфіку синтаксичної організації наукового стилю викладу Івана Огієнка. Звернено увагу на аналіз синтаксичних структур, що відзначаються емоційно-експресивним потенціалом. Схарактеризовано особливості функціонування цих одиниць,  визначено їх функції в текстах наукового стилю.

Ключові слова: синтаксис наукового стилю ( наукової мови), індивідуально-авторський стиль, синтаксичний рівень мови, експресивний синтаксис.

 

14. Мозолюк О.М. (м.Кам’янець-Подільський), старший викладач кафедри української мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ПРОСТОРОВІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ НАПРЯМКУ РУХУ В ПОЕМІ «МАРІЯ ЄГИПТЯНКА» ІВАНА ОГІЄНКА

 

Зроблена спроба схарактеризувати просторові словосполучення зі значенням напрямку руху, зокрема кінцевого пункту руху, на матеріалі поеми «Марія Єгиптянка» Івана Огієнка. Проаналізовано їх склад, уживання та варіативність синтаксичних конструкцій.

Ключові слова: поема, прийменники, просторові словосполучення, словосполучення напрямку руху, факультативний варіант.

 

15. Олексенко В.П. (м.Херсон), доктор філологічних наук, професор кафедри соціальних комунікацій, декан факультету філології та журналістики Херсонського державного університету

 

МОВОЗНАВЧІ ПОГЛЯДИ ІВАНА ОГІЄНКА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ДУМКИ ХХ СТОРІЧЧЯ

 

Проаналізовано творчу діяльність видатного українського мовознавця, професора Івана Огієнка, обґрунтовано наукові пріоритети вченого  у дослідженні української мови, з’ясовано важливість ідей науковця у становленні української лінгвістичної науки, подано аналіз основного лінгвістичного доробку вченого.     

Ключові слова: Іван Огієнко, старослов’янська мова, історія української мови, рідна мова, діалектологія, акцентологія, термінотворення.

 

16. Папіш В.А. (м.Ужгород),  кандидат філологічних наук, доцент кафедри  української мови  ДВНЗ «Ужгородський державний університет»

НЕБЕСНА  АУРА «СЛОВНОЇ»  МОВИ   ІВАНА ОГІЄНКА

 

            У статті досліджується філософська  містерія  Івана Огієнка  «Рідна Мова. Створення людської мови». Аналізується проблематика, образна система, вияви експресії, джерела. Визначено кореляційні зв’язки між лінгвістичними параметрами твору і психологічними рисами мовної особистості автора.

            Ключові слова: Іван Огієнко,  релігійна поезія,  поетична творчість, містерія,  мовна особистість.

 

17. Пентилюк М.І. (м.Херсон), доктор педагогічних наук, професор кафедри мовознавства Херсонського державного університету,

Гайдаєнко І.В. (м.Херсон), кандидат філологічних наук, доцент, професор, завідувач кафедри мовознавства Херсонського державного університету

 

ПРОБЛЕМИ МОВНОЇ КУЛЬТУРИ В НАУКОВОМУ ДОРОБКУ І.ОГІЄНКА

 

Проаналізовано проблеми мовної культури, висвітлені в науковому доробку І.Огієнка, їх значення для розвитку української мови загалом та культури української мови зокрема. Особливу увагу зосереджено на найважливіші ідеї, постулати висунуті вченим та їх вплив на розвиток сучасної культури мовлення.

Ключові слова: рідна мова, літературна мова, мовленнєва культура, мовна особистість, мовна політика.

 

 

18. Поворознюк С.І. (м.Київ), кандидат філологічних наук, доцент кафедри стилістики української мови Київського національного університету імені М.П.Драгоманова

 

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ЗАСОБИ ЕКСПЛІКАЦІЇ АВТОРСЬКОГО НАРАТИВУ В ІСТОРИЧНІЙ МОНОГРАФІЇ ІВАНА ОГІЄНКА «УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА ЗА ІВАНА МАЗЕПИ»

 

У статті досліджено сутність наративу як  історично та культурно зумовленого способу осмислення автором світу і презентації індивідуально-авторської моделі певного його аспекту; а також охарактеризовано  специфіку та  розроблено   типологію лексико-семантичних засобів експлікації авторського «Я» в історичній монографії Івана Огієнка «Українська церква за Івана Мазепи».

Ключові слова: наратив, авторський наратив, історичний наратив, індивідуально-авторська модель зображуваного, аксіологічна лексика, метафора, порівняння.

 

19. Сінченко О.Д. (м.Київ), кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури і компаративістики Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка.

 

ФІЛОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ІВАНА ОГІЄНКА

 

Іван Огієнко як виходець із філологічного семінару Володимира Перетца багато уваги приділяє виробленню ефективного методу філологічного дослідження. У своїх міркуваннях про метод він прагне виявити загальні закономірності наукового поступу. Науковець вказує, що будь-яка теорія повинна мати історичне й логічне обґрунтування.Через помилки, побудову й спростування гіпотез наука здобувається на власний продукт, а становлення нової теорії супроводжується поваленням пануючої. Розбір численних теорій і вияв їхніх затруднень дає йому можливість збагнути логіку розгортання наукової теорії як такої, і вказати на можливі парадигмальні зміни в гуманітаристиці. Принцип зміщення вектору наукового дослідження, який пропонує Огієнко, важливий для розуміння методологічного увиразнення філологічного методу.

Ключові слова: Іван Огієнко, Володимир Перетц, філологічний метод, інтерпретація, наукова школа.

 

20. Українець Л.Ф. (м.Полтава), доктор філологічних наук, професор, кафедри української мови Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка

 

СВІТОГЛЯДНО-АКСІОЛОГІЧНІ ДОМІНАНТИ УКРАЇНСЬКИХ ПРИГОЛОСНИХ У РУСЛІ ЛІНГВІСТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ІВАНА ОГІЄНКА

Зроблена спроба простежити динаміку асоціативної інформативності тих консонантних одиниць сучасної української літературної мови, артикуляційно-акустичні ознаки та функційна активність яких позиціонована в працях Івана Огієнка як важливий параметр відображення національних пріоритетів мовної картини світу.

Ключові слова: лінгвістичні погляди Івана Огієнка, сучасна українська літературна мова, приголосні, артикуляційно-акустичні ознаки, конотація, асоціація.

 

 

Секція 2. НАУКОВІ КОНЦЕПЦІЇ ІВАНА ОГІЄНКА У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ

 

Керівник: Беценко Т.П., доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка

Секретар: Мартіна О.В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовознавчих дисциплін Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

1. Беценко Т.П. (м.Суми), доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка

 

ОСОБЛИВОСТІ СИНТАКСИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

ІДІОСТИЛЮ ІВАНА ОГІЄНКА

 

Розглянуто специфіку манери письма Івана Огієнка. Подана спроба започаткувати дослідження особливостей лінгвістичної організації текстів наукового стилю визначного ученого. Виявлено синтаксичні мовні засоби,  що формують самобутній  ідіолект І. Огієнка. Окреслено риси мовної майстерності генія світової гуманітарної науки. Означено особливості мовної особистості  І. Огієнка.

Ключові слова: ідіостиль, ідіолект, лінгвостиль, мовостиль, синтаксичні засоби, наукова оповідь.

 

2. Гарачковська О. О. (м. Київ), доктор філологічних наук, професор кафедри зв’язків з громадськістю і журналістики Київського національного університету культури і мистецтв

 

НАУКОВА СПАДЩИНА ІВАНА ОГІЄНКА В РЕЦЕПЦІЇ МИКОЛИ ТИМОШИКА

 

Стаття присвячена аналізу літературознавчих, мовознавчих, культурологічних та інших наукових праць видатного державного і релігійного діяча, вченого-енциклопедиста Івана Огієнка (митрополита Іларіона) в рецепції сучасного українського дослідника Миколи Тимошика. Розглядаються вузлові проблеми монографій М. Тимошика «Голгофа Івана Огієнка. Українознавчі проблеми в державотворчій, науковій, редакторській та видавничій діяльності» та «”Лишусь навіки з чужиною…”. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і українське відродження», а також статті дослідника про науковий доробок І. Огієнка.

Ключові слова: проблема діалогізму, рецепція, монографія, публіцистика, стаття, шевченкіана.

 

3. Гудима Н.В. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри мовознавчих дисциплін Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ТИПИ ЗАПОЗИЧЕНИХ ЛЕКСЕМ У КОНЦЕПЦІЯХ ІВАНА ОГІЄНКА ТА ВІТЧИЗНЯНИХ МОВОЗНАВЦІВ

 

Зміни в лексиці сучасної української літературної мови є якісними й кількісними. Посилення ролі художньої літератури (доба Постмодернізму) спричинило зростання в мові питомої ваги запозичень у зв’язку з їхніми високими виражальними можливостями та значним впливом на читача. У статті розглянуто основні типи запозичень в українському та зарубіжному мовознавстві, проаналізовано критерії, за якими лінгвісти виокремлюють іншомовну лексику та подано авторську класифікацію основних типів запозичень у сучасній українській літературній мові на матеріалі творів постмодерністської літератури.

Ключові слова: запозичені лексеми, іншомовні слова, типи запозичених лексем, Іван Огієнко, критерії, класифікації, твори українських постмодерністів.

 

4. Каленюк С.О. (м.Миколаїв), кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального та прикладного мовознавства Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського,

Форошевська Ю.О. (м.Миколаїв), студентка четвертого курсу філологічного факультету Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського

 

ОКРЕСЛЕННЯ ОСНОВНИХ ВЕКТОРІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ІВАНА ОГІЄНКА В ГАЛУЗІ МОВОЗНАВСТВА

 

Розкриваються головні напрямки розробок автора, висвітлює конкретні риси його лінгвістичних праць, розкриває взаємозв’язок української мови та процесів мислення, як індивідуальності, так колективу. На основі аналізу цих праць створено узагальнений висновок про самобутність досліджень автора, що зображає його власну концепцію функціонування української мови, її розвитку протягом віків, впливаючи на культурну та національну сферу життя народу й  формування особистості українців.

Ключові слова: мовознавство, лінгводидактика, українська мова, національна свідомість, особистість.

 

5. Кикилик А.М. (м.Хмельницький),  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови та літератури Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії

 

РОЛЬ ІВАНА ОГІЄНКА У СТАНОВЛЕННІ І РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА У НАРОДНИХ ШКОЛАХ УКРАЇНИ

 

Впровадження української мови в українських школах у період створення єдиної, національної, загальноосвітньої, обов’язкової, позастанової початкової освіти (1917‑1919 рр.) далося великими зусиллями. У розбудові національної освіти зацікавленими були міністри, інтелігенція та звичайні українці. У зазначений період у становленні і розвитку української мови як навчального предмета у початкових школах України велику роль відіграв І. Огієнко. У статті проаналізовано діяльність І. Огієнка на посаді міністра освіти у напрямі розбудови українського шкільництва та лінгвістики. Нами розглянуто методичні рекомендації професора щодо навчання мови у початковій школі. У науковій розвідці вперше проаналізовано підручник І. Огієнка «Рідне писання» для другого, третього року навчання в народних школах та для підготовки першого класу середніх шкіл.

Ключові слова: засоби навчання, І. Огієнко, освіта, підручники, початкова школа, українська мова.

 

6. Ковальчук Г.П. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки дошкільної, початкової, середньої і вищої освіти та управління навчальним закладом Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ІВАН ОГІЄНКО ПРО РОЗВИТОК ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Проаналізовано погляди І.Огієнка щодо розвитку духовних цінностей дітей шкільного віку. Розкрито умови духовних цінностей, ролі вчителя у вихованні духовних якостей, культури, традицій, історії, мови, церкви в контексті актуальних питань сучасної національної системи виховання.

Ключові слова: духовні цінності, виховання особистості, суспільство, творча спадщина, духовність, духовне відродження, виховання духовних цінностей.

 

7. Кузьменко В.І. (м.Київ),  доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри романо-германських мов Національної академії Служби безпеки України

 

ІВАН ОГІЄНКО – ПЕРЕКЛАДАЧ БІБЛІЇ

 

Стаття присвячена аналізу перекладу Біблії, виконаного Іваном Огієнком (митрополитом Іларіоном) українською мовою.

Розглядається історія інтерпретації від перших перекладів церковних книг у м. Кам’янець-Подільському до появи сигнального примірника перекладеної І. Огієнком повної Біблії у Вінніпезі.

Сформульовано перекладацькі принципи І. Огієнка, багато з яких і сьогодні активно засвоюються новим поколінням інтерпретаторів. Одним з основних у статті обґрунтовано принцип науковості у підході до вибору твору для перекладу, а також до самого першотвору.

Ключові слова: Біблія, Святе Письмо, адекватний переклад, інтерпретація, перекладацькі принципи, оригінал.

 

8. Літвінова І. М. (м. Харків), кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

 

ХУДОЖНЯ РЕЦЕПЦІЯ РЕЛІГІЙНИХ ОБРАЗІВ

У ПОЕЗІЇ МАЙКА ЙОГАНСЕНА

 

У статті досліджується релігійність української мови, що, за визначенням Івана Огієнка,  є її основною стильовою ознакою. Матеріалом для аналізу обрано поетичне мовлення яскравого представника вітчизняної літератури початку ХХ ст. Майка Йогансена. Цікаво, що тексти поезій «співця живої творчості пролетаріату» (словами самого митця), насичені яскравими релігійними образами, що реалізуються на різних семантичних рівнях і втілюють значущі для автора поняття. Активність таких образів у поезії представника «Червоного ренесансу» підтверджує думку І. Огієнка про релігійність як «душу української мови».

Ключові слова: поетичне мовлення, релігійні образи, ідіостиль.

 

9. Мартіна О.В. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовознавчих дисциплін Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ГРАМАТИЧНА ПРАВИЛЬНІСТЬ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У КОНТЕКСТІ ПОГЛЯДІВ ІВАНАОГІЄНКА

 

Розглянуто аспекти формування правильності мовлення, педагогічні та лінгвістичні умови формування мовленнєвої культури та оволодіння мовленнєвими засобами учнів початкових класів; окреслено шляхи і способи покращення їх комунікативної діяльності та удосконалення практичної підготовленості вчителя до роботи з дітьми. Нові тенденції шкільної мовної освіти передбачають посилення практичної спрямованості процесу опанування рідної мови, підпорядкування роботи над мовною теорією інтересам мовленнєвого розвитку учнів.

Ключові слова: Іван Огієнко, культура мови, культура мовлення, комунікативно-мовленнєві вміння, літературні норми, педагогічна діяльність, педагогічна майстерність, професійна діяльність, граматична правильність, мовна особистість,зв’язне мовлення.

 

10. Матковський О.М. (м.Суми), провідний концертмейстер  кафедри мистецької педагогіки та хореографії факультету мистецтв  Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка

 

ЗНАЧЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ СТУДІЙ ІВАНА ОГІЄНКА З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

    Стаття присвячена розглядові значення і ролі української культури у світовому просторі. Увагу приділено аналізові спостережень та висновків ученого з питань музичного та образотворчого  мистецтва, мовно-літературної спадщини, історії української культури. З’ясовано, що українська культурна спадщина в різнорівневому вияві має самобутній розвиток. Доведено, що, за переконаннями І. Огієнка, українська культура мала великий вплив на розвиток світової культури, особливо, – на російську.

Слідом за І. Огієнком  різногалузеву національну культурну спадщину осмислено  як самобутню,  оригінальну, окремішню царину духовної спадщини українців  із споконвічно сформованими та засвоєними  традиціями.

Ключові слова: українська  культура, народне мистецтво, національно-культурні надбання, національні традиції.

 

11. Мєлєкєсцева Н.В. (м.Кам’янець-Подільський),кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри мовознавчих дисциплін, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

НАВЧАННЯ РІДНОМОВНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІЙ КОНЦЕПЦІЇ ІВАНА ОГІЄНКА

 

У статті подано аналіз поглядів Івана Огієнка щодо навчання рідномовних обов’язків молодших школярів, необхідності постійного самовдосконалення та розвитку мовної особистості. Схарактеризовано концептуальний статут мовної освіти в початковій школі як елемент рідномовної політики в сучасній освіті.

Ключові слова: Іван Огієнко, рідномовні обов’язки, рідна мова, мовна освіта, початкова школа.

 

12. Нерод В. (м.Суми), студентка-магістрантка кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка

 

«НАУКОВИЙ ДОРОБОК І. ОГІЄНКА З УКРАЇНІСТИКИ: СУЧАСНЕ ОСМИСЛЕННЯ ВНЕСКУ ВЧЕНОГО В РОЗБУДОВУ НАЦІОНАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ РІДНОМОВНИХ СТУДІЙ»

 

Іван Огієнко  належить до тих ключових постатей в історії нації, що заклали підгрунтя та здійснили суттєву розбудову різних напрямів наукової діяльності. Суттєвий доробок вченого складають праці з україномовних студій. Сьогодні внесок І. Огієнка в розвій національних рідномовних студій осмислюємо як фундаментальний і державотворчий. У своїх працях вчений заклав основи наукового вивчення історії мови, історії української культури, розділів лінгвістичної науки. Визначний вчений подав глобальні коментарі до різноаспектних питань української лінгвістики (правопис, слововживання, історія фонетичних та граматичних учень та ін.).

Ключові слова: науково-дослідна діяльність І. Огієнка,  рідномовні студії Івана Огієнка, українознавчі студії вченого.

 

13. Олинець Т.В. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат педагогічних наук, асистент кафедри мовознавчих дисциплін, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

 

ФАМІЛІСТИКА У СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПОГЛЯДІВ

 ІВАНА ОГІЄНКА

 

 Статтю присвячено дослідженню ролі фамілістики для процесу виховання молодого покоління у системі педагогічних поглядів видатного українського просвітника, освітнього діяча, педагога І. Огієнка. Здійснено аналіз праць І. Огієнка щодо цієї проблематики. Розкривається сутність фамілістики та визначені основні виховні завдання, які повинна розв’язувати родинна педагогіка. Обгрунтовано значення родинного виховання для формування особистості дитини та її розвитку.

 Ключові слова: фамілістика, педагогіка, виховання, особистість, родина, соціум.

 

14. Попович А.С. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

МОВОТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

У РЕЦЕПЦІЇ ІВАНА ОГІЄНКА

 

У статті проаналізовані наукові праці Івана Огієнка щодо особливостей мови художніх творів українських письменників. Об’єктом дослідження стали праці «Історія української літературної мови», «Наука про рідномовні обов’язки», «Наша літературна мова», «Граматично-стилістичний словник Шевченкової мови» та інші. Увага акцентується на значенні письменників у формуванні української літературної мови та настановах для майстрів пера.

Ключові слова: Іван Огієнко, мовні засоби, художній стиль, індивідуальний стиль письменника, мова творів, українська літературна мова, стилістичні особливості.

 

15. Пуряєва Н.В. (м. Київ), кандидат філологічних наук, докторант Інституту української мови НАН України

БОГОСЛУЖБОВІ ПЕРЕКЛАДИ ІВАНА ОГІЄНКА

Здійснено аналіз стратегії перекладу богослужбових текстів на українську мову І. Огієнка, його мету і головні перекладацькі завдання; простежено, як зазначені фактори вплинули на мову перекладу, вміщеного у виданні «Свята Служба Божа св. отця нашого Іоана Золотоустого мовою українською»(Львів, 1922); докладно описано історико-культурний контекст і сам перебіг праці І. Огієнка над його першим богослужбовими перекладом, його вплив на подальший розвиток української перекладацько-богослужбової традиції.

Ключові слова: ІванОгієнко, богослужбовий переклад, літургійна мова.

 

16. Святненко В.Г.(м.Брусилів), письменник,

Святненко С.В.(м.Київ), аспірант, Докторська школа родини ЮхименківНаУКМА,

Сташук В.Ф. (м.Брусилів), письменник,

Козар М.Д. (с.Соловіївка), громадський діяч

 

ДО ПИТАННЯ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ЛІТОПИСНОГО ЗДВИЖЕНСЬКА –ПРАДАВНЬОГО МІСТА МАЛОЇ БАТЬКІВЩИНИ ІВАНА ОГІЄНКА

 

Дотепер в академічній і громадській спільнотах тривали гострі дискусії відносно локалізації зниклого літописного міста Київської Русі Здвиженська (Здвиженя), але наукового обґрунтування його розташування так ніхто й не представив. У статті на підставі аналізу історіографічних матеріалів, письмових і археологічних джерел, даних археологічних розвідок і пробних розкопок вперше приводяться аргументовані докази локалізації літописного міста Здвиженська на території смт Брусилів Житомирської області. Подальше вивчення давньоруського міста можливе лише при проведенні масштабних археологічних розкопок.  

Ключові слова: Здвиженськ, літописне місто, Київська Русь, Руська земля, княжа доба, археологічні знахідки, давньоруські поселення, пам’ятки.

 

17.  Третяк Н.В. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри мовознавчих дисциплін, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

 

ДИСКУРС ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ МОВИ В ГАЗЕТНИХ ЖАНРАХ У КОНЦЕПЦІЇ ТВОРЧОСТІ І. ОГІЄНКА

 

У статті проаналізовано поняття дискурсу, стилю і тексту в концепції  творчості І.Огієнка; розкрито питання про співвідношення тексту і дискурсу, визначено комунікативно-функціональні параметри дискурсу як центральної інтегративної одиниці мовленнєвої діяльності; зроблено висновки про відображення процесу пізнання і вербалізація знань, про навколишній світ, зв’язок між свідомістю і мовою.

Ключові слова: дискурс, стиль, текст, жанр, дефініція, ілокутивне значення.

 

18. Шатілова Н. О. (м. Чернівці), кандидат філологічних наук, асистент кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

 

МОВА ПИСЬМЕННИКА В КОНЦЕПЦІЇ ІВАНА ОГІЄНКА
ТА СУЧАСНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯХ

 

У статті висвітлено погляди Івана Огієнка на індивідуальну мовотворчість у контексті сучасної теорії ідіостилю письменника. Особливу увагу зосереджено на поглядах відомого вченого, які в сучасній ідіостилістиці не втратили своєї актуальності й нині. Окреслено набутки і перспективи дослідження мови письменника як об’єкта лінгвістичних студій.

Ключові слова: Іван Огієнко, мова письменника, індивідуальний стиль, ідіостиль, ідіолект, словник мови письменника.

 

19. Шуляк С.А. (м.Умань), кандидат філологічних наук, доцент кафедри практичного мовознавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

 

ЕТНОСИМВОЛІКА СЛОВА У ТЕКСТАХ ЗАМОВЛЯНЬ

(НА ОСНОВІ ЛІНГВІСТИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ІВАНА ОГІЄНКА)

 

Аналізується символіка знаків етнокультури у текстах українськихзамовлянь на основі мовних досліджень Івана Огієнка. Визначаються особливості функціонування лексики на позначення назв, що віддзеркалюють реалії давніх народних вірувань. Розрізняються образи одухотвореної природи, які становлять основу первісного релігійного світогляду. Розглядається загальнонаціональний характер досліджуваних символів та їх семантичні значення у текстах замовлянь.

Ключові слова: Іван Огієнко, етносимволи, лексема, українські замовляння, семантика, образ, текст.

 

20. Юносова В.О. (м.Бердянськ), кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та методики викладання фахових дисциплін Бердянського державного педагогічного університету

 

Іван Огієнко – фундатор української правописної системи (на матеріалі відмінкових закінчень іменників)

 

Досліджено роль Івана Огієнка в становленні норм українського правопису. Увагу зосереджено на унормуванні системи відмінкових закінчень іменників, яку науковець запропонував у праці «Нариси з історії української мови: система українського правопису. (Популярно-науковий курс з історичним освітленням)», опублікованій 1927 року. Зокрема, висвітлено рекомендації автора щодо вживання варіантних закінчень іменників чоловічого і середнього роду ІІ відміни, а також його погляди на нормативність флексій -и/-і в непрямих відмінках іменників жіночого роду ІІІ відміни.

Ключові слова: Іван Огієнко, правопис,іменник, відмінкові закінчення.

 

 

 

Секція 3. БАГАТОВИМІРНІСТЬ ХУДОЖНЬОЇ РЕАЛЬНОСТІ: МИСТЕЦЬКІ ВЕРСІЇ ІВАНА ОГІЄНКА

 

Керівник: Рарицький О. А., кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Секретар: Неставальська Н.Л. Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

  1. Білик Г. М. (м. Полтава), старший викладач кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

 

ПОЕМНИЙ ЖАНР У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ТВОРЧОСТІ

ІВАНА ОГІЄНКА

 

Осмислюється творчий набуток Івана Огієнка (митрополита Іларіона) в жанрі поеми, зокрема аналізуються такі його мистецькі взірці, як «Марія Єгиптянка», «На Голготі», «Несподівана пісня», «Туми». Простежуються ідейне наповнення цих текстів, реалізація в них громадянського мотиву й історичної теми, вияв особливостей художнього мовомислення літератора та його авторської манери. Особливий акцент зроблено на жанрово-видовому аспекті досліджуваних змістоформ.

Ключові слова: Іван Огієнко, поема, громадянський мотив, історична тема, жанр.

 

  1. Біляцька В. П. (м.Дніпро), кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української літератури Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

 

ХУДОЖНЬО-ІСТОРИЧНЕ БУТТЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО В ПОЕМІ ІВАНА ОГІЄНКА ТА РОМАНІ У ВІРШАХ ЛІНИ КОСТЕНКО

 

У статті осмислюється своєрідність репрезентації образу Богдана Хмельницького в історичній поемі Івана Огієнка «Недоспівана пісня (Богдан Хмельницький)» та історичному романі у віршах Ліни Костенко «Берестечко». Акцентовано на художньо-біографічній моделі буття гетьмана, на найвиразніших подіях тогочасся, пов’язаних з головним героєм та Україною. Фабульно-просторову основу творів розширюють зразки історичних, літературних, фольклорних, етнокультурних джерел.

Ключові слова: Богдан Хмельницький, образ, історична поема, роман у віршах, жанр, документальність.

 

  1. Волковинська І.В. (м.Кам’янець-Подільський),  кандидат  філологічних  наук,  старший викладач  кафедри  історії  української  літератури  та  компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

 

Антиномія інтертекстуальних форм як корелят біполярності світу  в поемі ІВАНА Огієнка «На Голготі»

 

У статті розглянуто міжтекстові зв’язки і форми інтертекстуальності в поемі І. Огієнка «На Голготі». Проаналізовано функціональність інтертекстуальних втілень, їх роль в організації образної системи твору. У міжтекстових відношеннях зафіксовано полярність між інтертекстуальними формами біблійного характеру та вкрапленнями язичницької міфології. Доведено, що антиномія між елементами інтертекстуальності у поемі І. Огієнка стає корелятом уявлення про біполярність світу.

Ключові слова: антиномія, біполярність, інтертекстуальність, кореляція, поема, І. Огієнко.

 

  1. Дворницька Н.І. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології та загального мовознавства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

СВОЄРІДНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МОВНО-СТИЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ В ЕПОПЕЇ І.ОГІЄНКА «НЕДОСПІВАНА ПІСНЯ»

Розглядаються основні науково-літературні здобутки Івана Огієнка як науковця, письменника, поета. Акцентується увага на мовно-стилістичних особливостях поеми «Недоспівана пісня». Окремо аналізуються авторські прийоми та текстуальні особливості.

Ключові слова: науково-літературні здобутки, мовно-стилістичні особливості, авторські прийоми, текстуальні особливості.

 

  1. Марчук Л.М. (м.Кам’янець-Подільський), доктор філологічних наук,  професор, завідувач кафедри української мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ «СТРАЖДАННЯ» У «ФІЛОСОФСЬКИХ МІСТЕРІЯХ» ІВАНА ОГІЄНКА

 

Головне завдання концептивістики полягає в тому, щоб дослідити й системно описати концепти певної мови за допомогою лінгвістичних засобів, тобто мовно-концептуальні картини світу, враховуючи можливу лакунарність концепту або його окремих складників. У статті проаналізовано концепт «страждання» як ціннісну домінанту авторської картини світу Івана Огієнка та мовну реалізацію репрезентованого концепту у драматичних творах .

Ключові слова: концепт, концептивістика, концептуальна картина світу, концептуальний аналіз, цінності, поняття «страждання».

 

  1. Мацько В.П. (м.Хмельницький), доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови і літератури Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії

 

 

ПЕДАГОГІЧНІ НАСТАНОВИ ІВАНА ОГІЄНКА З МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ ПАМ'ЯТОК ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

У статті проаналізовано методичні поради, педагогічні настанови  Івана Огієнка студентам палеографічного семінару при Варшавському університеті щодо опису кирилівських стародруків, а також методологію досліджень давньої української літератури. Доведено, що у своїй практичній науковій діяльності І.Огієнко-учений вдавався до лінгво-історичного, палеографічного, зіставного, аналітичного, біографічного, естопсихологічного, бібліографічного методів дослідження творів давнини. Означені методи втілено у його працях, які не втратили своєї актуальності, вони і нині можуть слугувати зразком для філологічних студій.

Ключові слова: методологічна система, кирилівські стародруки, текст, методи, науковий апарат, бібліографія, давня українська література.

 

7. Мельник Н. Г. (м.Кривий Ріг), кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та світової літератур, Криворізький державний педагогічний університет

 

«КОЗАЦЬКА ПІСНЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІДЕЇ ІВАНА ОГІЄНКА:

«СЛУЖИТИ НАРОДОВІ, ТО СЛУЖИТИ БОГОВІ!»

 

У статті досліджуються тексти козацьких пісень, особливу увагу присвячено образові козака. Особливості українського народного світогляду, на які вказував Іван Огієнко, яскраво відобразилися на світобаченні козака як соціально-психологічного типу, що увібрав в себе найістотніші риси української ментальності. Релігійність козака загалом спирається на дохристиянські вірування. Національний елемент часто заступався релігійним (борячись за віру, козаки боролися за права своєї національності), оскільки протягом  ХVІ–ХVІІ ст. церква залишилася єдиним національним осередком. У народному розумінні, ідея служби Богові нерозривно пов'язана з ідеєю служби власному народові.

Ключові слова: народний світогляд,  козак, національна ідея.

 

  1. Неставальська Н.Л. (м.Кам’янець-Подільський), студентка другого курсу факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ПРОБЛЕМА ВІЧНИХ ПОШУКІВ ІДЕАЛУ НА ОСНОВІ МІСТЕРІЇ ІВАНА ОГІЄНКА «ДО ЩАСТЯ!»

 

Вивчається  поетика та тематика твору Івана Огієнка «До щастя». Увага зосереджуються на образності твору, охоплюється проблематика філософської містерії, визначається вплив світоглядних позицій автора на ідейну спрямованість твору. Аналізується спроба  автора передати різні позиції за допомогою уособлених частин людської істоти, кожна з яких намагається знайти справжній шлях до Щастя. Досліджуються специфічні риси образів,які найкраще показують їхню сутність.

Ключові слова: Іван Огієнко, містерія, герой, пошуки, специфіка образу, моральні проблеми.

 

  1. Нога Г.М., (м.Київ), кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу історії української літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

 

ПЕТРО ПОПОВИЧ З ГУКОВА – ЛЮДИНА УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО

 

У статті аналізується поетична спадщина мандрівного учителя-дяка з Поділля Петра Поповича-Гученського (кін. 17 ст.), яка складається переважно із бурлескних віршів та кількох орацій. Вдалося простежити зміни у світоглядній та творчій системі автора, які призвели до розширення кола його літературних зацікавлень і у подальшому до повнішої реалізації себе у царині красного письменства. Сфокусовано увагу, що творчість поета є діалогом між сакральністю як домінантою мистецтва та світогляду тієї доби і власне світським поглядом на світ та його закони (у тому числі й закони Божі). Вірші Петра Поповича-Гученського написані переважно живою народною мовою, яка у ті складні часи була, за висловом Івана Огієнка, «вищим виявом його (народу) духу».

Ключові слова: Петро Попович-Гученський, Іван Огієнко, бароко, бурлеск, діалог, мандрівні дяки.

 

  1. Онікієнко І.М. (м.Кривий Ріг), кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціології та економіки Криворізького державного педагогічного університету

 

ВІДОБРАЖЕННЯ ДОХРИСТИЯНСЬКИХ ВІРУВАНЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В НАУКОВІЙ КОНЦЕПЦІЇ І. ОГІЄНКА ТА ЇХ ПОЕТИЧНА ВЕРСІЯ У ВІРШАХ І. КАЛИНЦЯ

 

            У статті розглядається наукова концепція І.Огієнка стосовно дохристиянських вірувань українського народу, а також їх відображення у віршах І.Калинця. Виокремлено головні поганські міфи, звичаї, обряди, ритуали, замовляння та архетипи колективного підсвідомого в науковому дослідженні І.Огієнка «Дохристиянські вірування українського народу» та в поетичній збірці І.Калинця «Невольнича Муза». На основі порівняльного аналізу зробленно висновок про спільне та відмінне бачення І.Огієнком та І.Калинцем ролі язичницьких вірувань та міфології для формування ментальності сучасних українців.

Ключові слова: докристиянські вірування, язичницька релігія, міфологеми, архетипи колективного підсвідомого, обряди/ритуали.

 

  1. Остапенко В.і. (м.Кам’янець-Подільський), старший викладач кафедри англійської мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

Фоностилістична організація поетичних творів І.Огієнка

 

Авторка даної розвідки характеризує вжиті у поетичних творах І. Огієнка фонічні одиниці, досліджує їх участь у творенні звукообразів і загальної емоційно-експресивної тональності тексту. В аналізованих текстах («В огні і бурі», «Весінні гімни» та ін.) фіксуються фонетичні засоби, що мають стилістичне значення, зокрема, алітерація, асонанс, епіфора, просодія. Виявлені явища звукового символізму пояснюються з погляду їхньої семантики та естетики.

Ключові слова: звукопис, милозвучність, алітерація, асонанс, просодія.

 

 

  1. Осяк-Аскарова С. (м.Кам’янець-Подільський), аспірантка кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ІВАН ОГІЄНКО І МИКОЛА ВОРОНИЙ

НА ТЛІ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОЇ ДОБИ

 

У статті порушується питання перетину доль двох визначних діячів українського політикуму і культури. Осмислюються найактуальніші запити і прояви культурно-історичної доби початку ХХ століття, що зблизила їхні життєві шляхи. Звертається увага на поле їх громадської діяльності, систему поглядів і переконань. І, звичайно ж, в полі зору автора праця Івана Огієнка та Миколи Вороного у в царині духовної культури та художньої творчості. Зокрема, простежується ряд дотичних проблем та образів, що зближують їх творчий доробок.

Ключові слова: культурно-історична доба, громадянська позиція, патріотизм, художня творчість, поетичні мотиви та образи.

 

  1. Починок Л.І. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, доцент, кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ДУХОВНІ ПОСТУЛАТИ МИТРОПОЛИТА ІЛАРІОНА В КОНТЕКСТІ РОМАНУ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ «АПОСТОЛ ЧЕРНІ»

 

У статті окреслено основні духовні настанови митрополита Іларіона (Івана Огієнка), висловлені у його працях та відкритих ювілейних посланнях і митрополичих зверненнях до мирян. Простежено послідовне і чітке проявлення духовних заповітів Івана Огієнка в ідеологічному і текстуальному просторі роману Ольги Кобилянської «Апостол черні». Звернено увагу на перегук порушених у творах проблем та мотивацій реципієнта до дії в плані формування державності та духовного піднесення нації. Акцентовано на дотичному розумінні авторами важливості й неодмінної первинності духовного зростання окремої особистості для розвою всієї нації. А в загальному руслі дослідження підкреслено глибоке осмислення письменницею в романі непересічної ролі патріотичного духовенства у розбудові української державності.

Ключові слова: державність, нація, мова, національна самосвідомість, духовне піднесення, формування особистості.

 

14. Рарицький О. А. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

«СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ» У НАУКОВІЙ РЕЦЕПЦІЇ

ІВАНА ОГІЄНКА

 

У статті увага акцентується на особливостях наукової інтерпретації «Слова о полку Ігоревім», відмінних від усталених стереотипів, які були змодельовані в радянському літературознавстві. І. Огієнко у розвідці «Слово про Ігорів похід» деконструює свідомо замовчувані проблеми єдності й непорушності українських земель, закцентовується на князівських чварах і розбратах, що призвели до втрати державності й довговічного колоніального становища України, прямої спадкоємиці Русі. В унісон з  автором «Слова» І. Огієнко розвиває ідею примирення розсварених князів задля збереження цілісності країни, зі сподіваннями на відновлену українську державність.

Ключові слова: Іван Огієнко, автор, героїчна поема, інтерпретація, рецепція, канон.

 

  1. Тимощук Н.М. (м.Вінниця), кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та іноземних мов Вінницького національного аграрного університету

 

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ ДРАМИ ІВАНА ОГІЄНКА «РОЗП’ЯТИЙ МАЗЕПА»

 

Здійснено спробу літературознавчої інтерпретації історичної драми Івана Огієнка «Розп’ятий Мазепа», яка прислужилася розширенню інтелектуальних обріїв, європеїзації рідної літератури через поглиблення психологізму, розбудувала гуманістичний пафос письменства: відстояла духовні цінності, заперечила бездуховність, піднесла високі зразки мужества, стійкості головних героїв за трагічних обставин буття. Процес мистецького засвоєння та художнього переосмислення історичної постаті Івана Мазепи детермінований плином часу, його ідеологічними й художніми стереотипами і домінантами. Історична драма Івана Огієнка – вагомий внесок у розвій української літератури.

Ключові слова: Мазепа, історична драма, художнє моделювання, проблематика, історизм, ретроспекція.

 

Секція 4. СМИСЛООБРАЗИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ ІВАНА ОГІЄНКА

 

Керівник: Яремчук Н. В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського

Секретар: Бомок Т. Б., магістрантка кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

1. Бомок Т. Б. (м.Кам’янець-Подільський) магістрантка кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

«НЕМАЄ В ЛЮДИНИ НІЧОГО МИЛІШОГО НАД СВОЮ РІДНУ ЗЕМЛЮ» (ІВАН ОГІЄНКО)

 

У статті узагальнено головні життєві віхи Івана Огієнка. Описана робота у період еміграції. Увага зосереджена на його релігійній діяльності та значимості його вкладу у розбудову української церкви. Проаналізована громадсько-політична діяльність митрополита. Оглядово схарактеризована творча, перекладацька та педагогічна робота Івана Огієнка. Розставлені акценти щодо його життєвих позицій та переконань. Узагальнено значення діяльності та творчого доробку Івана Огієнка для українського народу.

Ключові слова: Іван Огієнко, автокефальна церква, хіротонія, еміграція, постриг, митрополит.

 

2. Громик Л.І. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат  філологічних  наук,  доцент  кафедри  журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

«БУТТЯ НА ЧУЖИНІ»: ІВАН ОГІЄНКО ПРО НАЦІОНАЛЬНУ СВІДОМІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ

 

Життя Івана Огієнка (митрополита Іларіона) в еміграції зумовило його зацікавлення націознавчими дослідженнями, зокрема в аспекті осмислення проблеми формування національної свідомості українських емігрантів. Аналізується система його концептуальних поглядів щодо цього питання, сформульована в ідеологічно-історичних нарисах «Книга нашого буття на чужині», виданих у 1956 році у Вінніпезі. Головна увага зосереджується на ключових поняттях національно-релігійної ідентифікації української еміграції, визначальних для збереження від «винародовлення» (І. Огієнко) за межами України. Основою національної самосвідомості українства, його ідейно-світоглядного самоусвідомлення, на думку вченого, мають стати церква та віра. Наголошується, що праця І. Огієнка була покликана сприяти пробудженню та генеруванню національної свідомості української еміграції.

Ключові слова: українська еміграція, національна свідомість, віра, церква, комплекс меншовартості.

 

 

  1. Джурбій Т.О. (м.Кам’янець-Подільський),  кандидат  філологічних  наук,  старший викладач  кафедри  історії  української  літератури  та  компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ШЕВЧЕНКОЗНАВЧІ СТУДІЇ ІВАНА ОГІЄНКА

 

Досліджуються літературно-критичні праці Івана Огієнка про життя і творчу діяльність Тараса Шевченка. Розглядаються питання інтерпретативної практики творчості Шевченка. Головна увага зосереджена на збірці праць Огієнка «Тарас Шевченко». Простежено позицію автора на духовні, культурні, релігійні та націєтворчі чинники творчості Кобзаря. Акцентується увага на еволюції поглядів Івана Огієнка щодо питання релігійності Шевченка. Аналізується контекст літературно-естетичної парадигми шевченкознавчих досліджень митрополита Іларіона.

Ключові слова: Іван Огієнко, Тарас Шевченко, літературно-критична спадщина, духовність, шевченкознавство.

 

4. Діяконович І.М., (м.Кам’янець-Подільський), викладач кафедри англійської мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

МАНІПУЛЬОВАНИЙ БІЛЬШОВИЗМ ВАЛЕР’ЯНА ПОЛІЩУКА

VS  НОНКОНФОРМІЗМУ ІВАНА ОГІЄНКА

 

Молодий юнацький запал Валер’яна Поліщука, керований псевдо ідеями гуманізму, соціальних свобод і рівності більшовицької пропаганди, був спрямований супроти нонконформізму ректора Кам’янець-Подільського університету Івана Огієнка (1882-1972), де у певний період свого життя навчався український поет-авангардист  Валер’ян Поліщук (1897-1937).

Ключові слова: літературно-громадська діяльність, рада професорів, соціалісти, петлюрівці, футурист-більшовик, Директорія, радянська влада.

 

 

5. Каленюк С. О. (м.Миколаїв), кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального та прикладного мовознавства Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського,

ЛеськоваА. О. (м.Миколаїв), студентка четвертого курсу філологічного факультету Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського

 

ІВАН ОГІЄНКО ЯК ДУХОВНИЙ ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

 

Досліджується внесок Івана Огієнка у розвиток духовної спадщини українського народу. Описано вплив поглиблення релігійних знань та звернення до Православної Церкви на почуття національного духу та самосвідомості українців. Висвітлено основні погляди митрополита на майбутнє церкви та головні принципи духовного виховання. Розглянуто фундаментальні твори автора на релігійну тематику, а також переклад Святого письма у контексті розширення сфер функціонування української мови.

Ключові слова: релігія, Біблія, духовне виховання, церква, народ, переклад.

 

 

6. Лаврусевич Н.О. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат педагогічних наук, доцент кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ОГІЄНКІВСЬКА ТЕОРІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

 

За Огієнком великого значення для національного виховання мають народні звичаї та обряди. Традиції народного календаря, національних мистецтв пропонувалося для вивчення в школі. Домашнє виховання: оформлення житла, національний одяг, рідна пісня, мова, релігія, українське ім’я – все це складові духовності українця. Ці та інші твердження Огієнка актуальні і нині та стали основою етно-педагогіки.

Ключові слова: народні звичаї та обряди, національне виховання, традиції, родина, мораль, рідна школа.

 

7. Лазаренко В.В. (м.Одеса), старший викладач кафедри української філології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського

 

ПРОБЛЕМА СОБОРНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ПРАЦЯХ І.І.ОГІЄНКА

 

На основі аналізу праць І.Огієнка (митрополита Іларіона) досліджується такий феномен як проблема соборності української мови, висвітлюються питання національно-патріотичного виховання, показані шляхи та джерела формування української національної свідомості.

Ключові слова: огієнкознавство, український патріотизм, соборність, національна свідомість, державна мова.

 

8. Литвинюк О.М. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри англійської мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН ТА «ПАТРІАРХ» В. ГОЛДІНГ У СВОЇХ РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКИХ ПОГЛЯДАХ

 

Діалог культур спричинив явище мультикультуралізму. Аналіз своєрідності функціонування євангельського матеріалу у творчому доробку І. Огієнка та В Голдінга показує, що рецепція національними культурами здійснюється із урахуванням домінантних аспектів світового літературного процесу. Визначальними моментами переосмислення біблійних персонажів стала принципова драматизація формально однозначних структур, активна психологізація загальновідомих схем.

Ключові слова: аксіологічний, онтологічний, авторська інтерпретація, компаративний, традиційний матеріал.

 

9. Насмінчук Г.Й. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, професор кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

іван огієнко й агатангел кримський:

взаємини на тлі епохи

 

З’ясовуються факти наукового співробітництва І. Огієнка й А. Кримського в межах ВУАН та НТШ. Викладено факти біографій обох учених. Наголошено суголосність їх думок у царині упорядкування української літературної мови, правопису, тлумачення Святого Письма, порушення культурологічних проблем. Залучено матеріали видань «Старожитності», «Київська старовина».

Ключові слова: Іван Огієнко, Агатангел Кримський, Біблія, історія мови, культурологія.

 

10. Насмінчук І.А. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

іван огієнко – редактор і видавець часописів

«рідна мова» і «наша культура»

 

У статті розглянуто питання редакторської та видавничої діяльності Івана Огієнка у Варшаві впродовж 1933-1939 років. Підкреслено популярний і науковий характер видань. З’ясовано значення постійних рубрик («Правописні замітки», «Мова наших видань» і «Граматика малої Лесі»). Проаналізовано відкритий і прихований зміст заголовкових комплексів оприлюднених матеріалів.

Ключові слова: Іван Огієнко, популярний матеріал, рубрика, щомісячник, заголовковий комплекс.

 

11. Пара А.С. (м.Кам’янець-Подільський), студентка четвертого курсу факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ОСМИСЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ МОТИВІВ У ПРАЦІ ІВАНА ОГІЄНКА «УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА»

 

Простежується, як І. Огієнко розширив у часовому вимірі межі функціонування української культури, обстоюючи неперервність національного культурного розвитку та його еквівалентність генезису нації. Концептуально учений виходив з того, що українська культура почала формуватись з глибокої давнини, перебуваючи на перехресті багатьох культурних впливів. В результаті аналізу автор доводить, що «Без добре виробленої рідної мови нема всенародної свідомості, без такої свідомості нема нації, а без свідомої нації – нема державності». Тому людина може дійти до розуміння загальнолюдського, лише занурившись у своє духовне національне лоно до того рівня, де панує духовність, зрозуміла всім народам і вікам.

Ключові слова:Іван Огієнко, творча спадщина,духовність і освіченість,  націоналізм, моральність, вихований потенціал. 

 

12. Рибалка Т.C. (м.Кам’янець-Подільський), студентка третього курсу факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

АФОРИЗМИ ІВАНА ОГІЄНКА

 

Вивчається художня своєрідність афоризмів Івана Огієнка. Увага зосереджується на дослідженні значення церкви, школи, вищої школи, діячів культури тощо для розвитку та збереження української мови. Аналізуються афоризми, які стали висвітленням головних засад світогляду Івана Огієнка. Досліджуються афоризми про українську мову та рідномовні обов'язки Івана Огієнка.

Ключові слова: Іван Огієнко, афоризми, українська мова, рідномовні обов'язки.

 

13. Тимкова В.А. (м.Вінниця), кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української та іноземних мов Вінницького національного аграрного університету,

Дущенко Т.І. (м. Вінниця), викладач кафедри української та іноземних мов Вінницького національного аграрного університету

 

ФРАЗЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ОДНА З ПЕРЕДУМОВ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІТОГЛЯДНОЇ СИСТЕМИ

(КРІЗЬ ПРИЗМУ ДОСЛІДЖЕНЬ ІВАНА ОГІЄНКА)

 

Розглядається роль фразеології у формуванні національної ідентичності на сучасному етапі поступу народу України. Обстоюється думка про те, що в основу українських фразеологізмів покладено національну світоглядну систему. Зокрема, означене вище підтверджено численними прикладами з народної творчості, а такожматеріаламидосліджень І. Огієнка. Увагазосереджуєтьсятакож на тому, що рідномовні фразеологічніо диниці є потужним національним ідентифікатором, на противагу їм, вживання чужомовних призводить до деформації українського світогляду.

Ключові слова: фразеологія, фразеологічні одиниці, національна ідентичність, Іван Огієнко, чужомовні одиниці.

 

14.  Трембіцький А.М. (м.Хмельницький), кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, доцент Хмельницького інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом, член НТШ і НСКУ, Почесний краєзнавець України

 

«МОВНІ ЧИСТКИ» ІВАНА ОГІЄНКА ТА ЙОГО СПОДВИЖНИКІВ-ПОДОЛЯН

 

Розкрито відношення великого українця Івана Огієнка (митрополита Іларіона) та одного з його сподвижників – активного діяча української еміграції, подолянина Степана Риндика, яких у радянські часи кваліфікували як «українських буржуазних націоналістів», «ворогів українського народу», до нищення української мови, до тих хто не дотримувався правил українського правопису.

Ключові слова: вчений, педагог, професор, Іван Огієнко, Степан Риндик, «український буржуазний націоналіст», українська мова, український правопис.

 

15. Хом’як Н.О. (м.Житомир), заступник директора з навчальної роботи Житомирського коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка, голова Житомирського осередку Всеукраїнського товариства ім. Івана Огієнка, аспірантка кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка

 

ФІЛОСОФСЬКІ ТА РЕЛІГІЙНІ СТУДІЇ ІВАНА ОГІЄНКА КРІЗЬ ПРИЗМУ ТВОРЧОСТІ ЛАУРЕАТІВ ОГІЄНКІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ

 

Відображено основні напрямки творчого доробку Івана Огієнка-митрополита Іларіона в царині філософських, богословських та релігійних студій. Автор робить спробу показати творчий доробок Огієнка крізь призму сучасних оцінок його діяльності. Особливу увагу приділено значенню перекладу Біблії українською мовою.

Ключові слова: огієнкознавство, філософські, богословські та релігійні студії, духовність,             біблієзнавство.

 

16. Шмирко О. С. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат педагогічних наук, викладач кафедри німецької мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ІВАН ОГІЄНКО ПРО ПІДГОТОВКУ КАДРІВ

ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ

 

Проаналізовано систему поглядів Івана Огієнко на проблему навчання та виховання у національній школі. Розглянуто процес підготовки майбутніх педагогів. Увагу зосереджено на національній свідомості та самосвідомості, самобутності особистості майбутнього вчителя. Досліджено шляхи вирішення освітньо-виховних завдань при підготовці педагогічних кадрів. Наголошено на винятковій важливості ролі вчителя в процесі формування в учнів почуття власної гідності, гордості за приналежність до української нації, готовності захищати її незалежність.

Ключові слова: сутність пізнавальних інтересів, самосвідомість, особистість майбутнього вчителя, особистісний та професійний розвиток, українська нація.

 

17. Щегельський В.В. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ПРАКТИКА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІГРОВОЇ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНЦІВ У КОНЦЕПЦІЇ МИТРОПОЛИТА ІЛАРІОНА

 

У статті узагальнюється досвід попередників щодо вивчення проблемної теми, здійснюється реконструкція сприйняття різноідеологічними системами сутності ігрово-розважальних виявів життя українців у часовому вимірі.

Ключові слова: двовір’я, боротьба ідеологій, календарна обрядовість, ігрова практика.

 

18. Яремчук Н. В. (м.Одеса), кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського,

Іскова М.А. (м.Одеса), студентка четвертого курсу факультету української філології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського

 

НАЦІОНАЛЬНІ ПОГЛЯДИ ІВАНА ОГІЄНКА: МОВНИЙ АСПЕКТ

 

Дослідження спрямоване на висвітлення соціокультурних елементів та етнопсихологічної складової лінгвофілософських ідей Івана Огієнка, що стосуються природи та сутності української мови для кожного окремого індивіда та етноса в цілому. Детально з’ясовано сутність національних поглядів на вплив екстралінгвальних чинників у наукових дослідженнях за мовним критерієм (на матеріалі публікації «Наука про рідномовні обов’язки»).

Ключові слова: українська мова, національна освіта, культура, етнопсихологія, суспільство, національна ідея.

 

 

Секція 5. ФЕНОМЕН ІВАНА ОГІЄНКА У СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРЕНДАХ ДОБИ

 

Керівник: Кучинська І.О., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки дошкільної, початкової, середньої і вищої освіти та управління навчальним закладом Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Секретар: Колібик О.П.магістрантка Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

1.  Боднарчук Т.В. (м. Кам’янець-Подільський), кандидат педагогічних наук, доцент кафедри німецької мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ІВАН ОГІЄНКО ПРО ЗНАЧЕННЯ РІДНОЇ МОВИ У ВИХОВАННІ ОСОБИСТОСТІ

 

Проаналізовано трактування понять «рідна мова», «друга мова», «іноземна мова» у науковій літературі та міжнародних нормативно-правових актах. Вивчаються особливості формування особистості в умовах двомовності та значення рідної мови у житті людини. Основна увага зосереджена на дослідженні цих проблем у науковій спадщині Івана Огієнка.

Ключові слова:рідна мова, друга мова, іноземна мова, двомовність, розвиток особистості в умовах двомовності.

 

2. Боєва Е. В. (м.Одеса), кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського,

Горницька А. І. (м.Одеса), магістрантка ІІ курсу факультету української філології  Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського

 

І. І. ОГІЄНКО ПРО РОЛЬ НАГОЛОСУ У ФОНЕТИЧНОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

Здійснено аналіз мовознавчої спадщини Івана Огієнка. Розглянуто фундаментальні дослідження вченого, його наукові розвідки з питань акцентології української літературної мови, а також історії наголосу слов’янських мов. Охарактеризовано роль наголосу у фонетичному розвитку мови. Зазначено, що праці І. І. Огієнка, присвячені наголосу, умовно можна поділити на три групи: праці, у яких наголос розглядається як елемент орфоепії, загальної мовної культури; дослідження з історії наголосу української мови; дослідження мовних особливостей старописемних пам’яток і стародруків з вивченням їхніх наголосових систем.

Ключові слова: акцентологія, наголос, акцентна система мови, аналогія, слов’янські мови.

 

3. Блазій А.М. (м.Кам’янець-Подільський), магістрант факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

СТВОРЕНННЯ ФІЛЬМУ ПРО ІВАНА ОГІЄНКА

 

Для зйомки фільму ми залучили режисера та актора з театру «Лінк», який чудово зіграв роль Івана Огієнка. Фільм знімався протягом кількох днів у червні 2016 року. Сценарій готувався заздалегідь. Ми намагалися достовірно показати життя та діяльність ІванаОгієнка, першого ректора Кам’янець-Подільського державного українського університету.

Ключові слова: Іван Огієнко, фільм, університет, перший ректор, Кам’янець-Подільський.

 

4. Воропаєва Т.С. (м.Київ), кандидат психологічних наук, доцент, керівник наукової групи «Етнологія», старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

УКРАЇНСЬКІ КОЛЯДКИ В ДОСЛІДЖЕННЯХ ІВАНА ОГІЄНКА

 

Іван Огієнко у кількох своїх працях започаткував традицію міждисциплінарного вивчення українських колядок. Зокрема, він підкреслював, що «Коляда, найважніше, центральне зимове Свято, все пересякнене хліборобськими ознаками», що «серед колядок є немало дуже стародавніх змістом» («Дохристиянські вірування українського народу»), що колядки «своєю величчю не мають собі рівних у світі» («Книга нашого буття на чужині. (Бережімо все своє рідне: Ідеологічно-історичні нариси)»).

Ключові слова: дослідження І. Огієнка, колядки, міждисциплінарний підхід, смислові паралелі, архаїчний солярний культ, уявлення про Першотворення, культурні архетипи.  

 

  1. Глушковецька Н.А. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри історії української літератури та компаративістики, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

 

ЕПІСТОЛЯРІЙ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІВАНА ОГІЄНКА

 

У статті розкривається джерелознавчий потенціал епістолярної спадщини Івана Огієнка для вивчення особливостей його перекладацької діяльності. Листування вченого з церковними та світськими діячами дає змогу висвітлити маловідомі творчі та побутові перипетії роботи над перекладами головно релігійних творів. Детально охарактеризовано духовний і громадянський подвиг вченого та ієрарха Православної Церкви – багатолітню працю над перекладом Святого Письма. Акцентується увага на неабиякій сміливості перекладача, що маючи природний хист до мовознавства й літературної діяльності зумів здійснити перший повний канонічний переклад Біблії українською мовою.

Ключові слова: І. Огієнко, епістолярій, листи, переклад, Святе Письмо, Біблія.

 

6. Дуткевич Т.В. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат  психологічних наук, професор кафедри психології освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

Психосемантика персуазивності у творі Івана Огієнка «Українська культура»

 

Проаналізовано психосемантичні чинники персуазивності викладу у творі Івана Огієнка «Українська культура» (багатство фактів; висвітлення різних поглядів, використання значного масиву наукових і літературних джерел, статистичних даних, ілюстрацій,  контрастних порівнянь; історизм;  емоційне ставлення автора). Показано, що персуазивність твору визначається єдністю чуттєвого (наочність завдяки ілюструванню, доступність мови), раціонального (аргументованість, доказовість) та емоційного (ставлення автора, співпереживання) психосемантичних чинників. 

Ключові слова: персуазивність, вплив, аргументованість, доказовість, психосемантичні чинники, єдність чуттєвого, раціонального та емоційного.

 

7. Каленюк С.О. (м.Миколаїв), кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального та прикладного мовознавства Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського,

Степанян К.С. (м.Миколаїв), студентка IV курсу філологічного факультету Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського

 

ІВАН ОГІЄНКО ЯК ОСВІТНІЙ ДІЯЧ

 

Зроблено спробу розкрити особистість Івана Огієнка як освітнього діяча, його творчий доробок та діяльність на ниві освіти. Розглянуто наукові роботи мовознавця, що вплинули на розвиток освіти в Україні на початку ХХ століття. Досліджено методичну та педагогічну діяльність, ставлення до української мови, основні роботи, що присвячені популяризації та вивченню рідної мови.

Ключові слова: освіта, педагогіка, рідна мова, мовознавство, навчання, популяризація.

 

8. Калита О.М. (м. Київ), кандидат філологічних наук, доцент кафедри стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

 

ФОРМУЛИ МОВНОГО ЕТИКЕТУ В ЕПІСТОЛЯРІЇ ІВАНА ОГІЄНКА

 

У статті проаналізовано мовні етикетні формули в опублікованих листах Івана Огієнка за період з 1907 по 1921 роки. Зокрема, досліджено як обов’язкові (звертання, прощання) так і факультативні (прохання, подяка, комплімент, відповідь на комплімент, запрошення, вибачення, привітання) етикетні формули. Акцентовано увагу на етикетних формулах звертань і прощань у листах до світських і духовних осіб, зокрема на строгому дотриманні Іваном Огієнком норм релігійного етикету різних християнських конфесій. Також проаналізовано факультативні етикетні мовні формули, серед них особливу увагу приділено проханню і подяці як найбільш часто вживаним в епістолярії аналізованого періоду. На основі проведеного аналізу зроблено висновок про особливості індивідуального стилю Івана Огієнка, його зв’язок з мовомисленням автора та тогочасним станом літерної мови.

Ключові слова: мовний етикет, епістолярій, лист, формули мовного етикету, індивідуальний стиль.

 

9. Колібик О.П. (м.Кам’янець-Подільський), магістрантка факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

«ХТО СКАЗАВ, ЩО ВСЕ УЖЕ ВІДКРИТО?

НАЩО Ж МИ НАРОДЖЕНІ ТОДІ?»

 

Здійснено огляд одного з випусків газети факультету української філології та журналістики «СтудINFO», присвяченого Іванові Огієнку, розглянуто та проаналізовано огієнкознавчі дослідження студентів.

Ключові слова: Іван Огієнко, «СтудINFO», фундатор, митрополит, Біблія, огієнкознавство.

 

10. Кучинська І.О. (м.Кам’янець-Подільський), доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки дошкільної, початкової, середньої і вищої освіти та управління навчальним закладом Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ФАКУЛЬТАТИВНІ УРОКИ З ПРОБЛЕМ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНИХ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТИРІВ ДЛЯ УЧНІВ ВИПУСКНИХ КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ (НА ОСНОВІ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ ІВАНА ОГІЄНКА)

 

Акцентується увага на можливому варіанті факультативу з проблем формування духовних цінностей учнів старших класів сучасної загальноосвітньої школи використовуючи духовно-виховну спадщину видатного національного діяча Івана Огієнка.

Ключові слова: Іван Огієнко, духовність, цінності, спадщина, особистість, факультатив.

 

11. Мартіна О.В. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовознавчих дисциплін Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ІВАНА ОГІЄНКА І РОЗВИТОК МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ

 

У статті проаналізовано погляди Івана Огієнка  на виховання підростаючого покоління, розглянуто проблеми виховання духовних цінностей мовної особистості та аспекти формування культури мовлення молодших школярів.

Ключові слова: Іван Огієнко, мовна особистість, культура мовлення, правильність мовлення, комунікативна діяльність, мовна освіта, мовленнєва компетенція.

 

12. Парацій В. М. (м.Бережани, Тернопільська обл.), завідувач науково-дослідного                                   та культурно-освітнього відділу Державного історико-архітектурного заповідника                                  у м. Бережани

 

Митрополит Іларіон уконтексті осмисленнятрадиційно-світоглядного (язичницько-християнського) симбіозу

 

            У науковому доробку митрополита Іларіона (Івана Огієнка) представлено величезний пласт проаналізованих проблем, які формували суттєві складові розвитку української духовної культури, мистецтва, мовознавства, релігійності та релігійного життя, суспільних відносин. Однією з них була складна й неоднозначна тематика української етнічної язичницько-християнської імплікативності. В осмисленні цього пласту етносакрального світогляду, як елементу народної ментальної культури, митрополит Іларіон виступає одночасно як раціональний дослідник, так і як християнський мислитель

Ключові слова: дохристиянські вірування, митрополит Іларіон (Іван Огієнко), язичницько-християнське двовір’я, світоглядно-культурний симбіоз, християнство, язичницька символіка.

 

13. Приступа А.О. (м.Кам’янець-Подільський), студентка четвертого курсу факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ТВОРЧІСТЬ ЯК МИСТЕЦТВО: ХУДОЖНІ ПОШУКИ М.І.КРАСУЦЬКОГО

 

Стаття присвячена відомому письменнику Красуцькому Мар’яну Івановичу, його здобуткам та літературній творчості. Мар’ян Іванови є лауреатом всеукраїнських літературних премій: імені Юрія Яновського, імені Івана Огієнка, обласних – імені Микити Годованця, імені Володимира Букаєнка, імені Григорія Костюка та  ін.

М.І.Красуцький – автор історичної повісті про перебування Івана Огієнка у Кам’янці-Подільському, його подвижницьку працю у буремні роки початку ХХ століття. Велику увагу письменник приділив життю і діяльності Івана Огієнка, його відданості справі, якій присвятив своє життя, любові до України, її знедоленого народу.

Ключові слова: М.І. Красуцький, Іван Огієнко, історична повість, літературна премія, Кам’янець-Подільський.

 

14. Святненко В.Г. (м.Брусилів), письменник,

Святненко С.В. (м.Київ), аспірант, Докторська школа родини Юхименків НаУКМА

 

БРУСИЛІВСЬКИМИ СТЕЖИНАМИ ІВАНА ОГІЄНКА

У статті приведені досі невідомі широкому загалу сторінки життя і діяльності Івана Огієнка (митрополита Іларіона), пов’язані з Брусиловом. На основі краєзнавчих досліджень встановлені збережені донині місця, будівлі, хати, де бував, працював або проводив свій час видатний вчений. Особливе місце серед них займають хата, де він народився, і будівля Вищого початкового училища, яке було відкрите в Брусилові за його сприяння.  

Ключові слова: Іван Огієнко, Брусилів, Огієнківська хата,Вище початкове училище, Свято-Вознесенська церква.

 

15. Солецький О.М. (м.Коломия), кандидат філологічних наук, доцент, докторант кафедри української літератури ДВЗН «Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника»

 

ЕМБЛЕМАТИЧНА СТРУКТУРА МАГІЧНИХ ОБРЯДІВ (НА МАТЕРІАЛІ ПРАЦІ ІВАНА ОГІЄНКА «ДОХРИСТИЯНСЬКІ ВІРУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»)

На матеріалі праці Івана Огієнка «Дохристиянські вірування українського народу» досліджується структурна організація магічних обрядів та ритуальних дійств. Відзначено входження формотворчих складових «язичницького семіозису» в сигніфікаційну систему християнства. «Емблематизм» первісного мислення висновується з особливостей первісної гносеології – з чуттєвого пізнання, відображення та  потреби їхнього номінування. Структурна організація магічних обрядів та ритуалів демонструє вагомість візуальних та вербальних сигніфікацій для їх смислоорганізації. Це дозволяє номінувати їх «емблемами дії, або руху».

Ключові слова:емблема, структура, магія, ритуал, обряд, вірування, сигніфікація, первісне мислення.

 

16. Тарасенко І.Ю. (м.Київ), кандидат історичних наук, науковий співробітник Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України

 

З ЛИСТІВ МИТРОПОЛИТА ІЛАРІОНА (ОГІЄНКА)

У статті розглядається малодосліджене питання про зв’язки видатного українського церковного і культурного діяча митрополита Іларіона (Огієнка) з вихідцями з Поділля або тими, хто активно діяв у Поділлі в роки Української 1917-1921 рр. Тут також наводяться відповідні листи до Іларіона, виявлені в архівосховищах Канади.

Ключові слова: Україна, Українська Православна Церква, Кам’янець-Подільський.

 

17. Фоміна Г.В. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат філологічних наук, доцент кафедри німецької мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ІСТОРИЧНІ ПАРАЛЕЛІ ЛІНГВІСТИЧНИХ ЗДОБУТКІВ ІВАНА ОГІЄНКА ТА МАРТІНА ЛЮТЕРА

 

Аналізуються лінгвістичні та культурологічні особливості досліджень українського мовознавця та німецького реформатора. Увага зосереджується на констатації схожості епох, у які творили митці. Підкреслюються патріотичні ідеї лінгвістів, їх прагнення до національної самобутності. Досліджуються спроби нормалізації та впорядкування німецького та українського правописів, лінгвістичні здобути. Розглядаються особливості перекладу Біблії Іваном Огієнком та Мартіном Лютером та роль цієї події на зламі епох; аналізується значення досліджень науковців для створення, реформування та плекання національних мов.

Ключові слова: Іван Огієнко, Мартін Лютер, національна мова, переклад, Біблія, правопис.

 

18. Франчук Т.Й. (м.Кам’янець-Подільський), кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки дошкільної, початкової, середньої і вищої освіти та управління навчальним закладом Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ГЕНОМ УНІВЕРСИТЕТУ ЯК БАЗОВИЙ КОНЦЕПТ РОЗВИТКУ ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

Представлений аналіз сучасних тенденцій розвитку університетської освіти, пов’язаних з забезпеченням мобілізації потенціалу кожного окремого університету на основі інтеграції історичногодосвіду та актуальної освітньої ситуації, що склалася. Поняття «геном університету» трактується як комплекс базових цінностей, що складають концепт організаційної культури університету, сформованих на основі наукового аналізу історичних надбань, зафіксованих у досвіді його розвитку. Теоретичні позиції з проблеми позиціонуються у контексті базових цінностей розвитку Кам’янець-Подільського університету.

Ключові слова: геном університету, організаційна культура, освітня система, автономізація ВНЗ, освітні стандарти.

 

19. Хом’як Н.О. (м.Кам’янець-Подільський), магістрантка факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

 ЗЙОМКИ ФІЛЬМУ ПРО ІВАНА ОГІЄНКА:  НЕЗАБУТНІ ВРАЖЕННЯ

При створенні фільму  ставилося завдання показати велич постаті першого ректора університету, впливового державного та громадського діяча й талановитого науковця – Івана Огієнка. Основна увага була зосереджена на відтворенні особистісних та професійних якостей великого українського подвижника.

Ключові слова: Іван Огієнко, фільм, університет, політичний і громадський діяч.

20. Яремійчук У.В. (м.Кам’янець-Подільський), студентка третього курсу факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

 

ПАМ’ЯТНИКИ ІВАНОВІ ОГІЄНКОВІ

 

Вивчається діяльність Митрополита Іларіона на теренах України та за межами Батьківщини. Досліджуються проблеми увіковічення пам’яті Івана Огієнка в Україні та у світі. Акцентується увага на основоположних І. Огієнка, які вплинули на формування української нації та національного самоусвідомлення. Висвітлюється питання вшанування пам’яті фундатора та першого ректора Кам’янець-Подільського національного університету кам’янчанами.

Ключові слова: Іван Огієнко, Митрополит Іларіон, пам’ятник, меморіальна дошка, пам’ятний знак, крилата фраза.