ІВАН ОГІЄНКО

Науково-дослідний центр огієнкознавства

Творити таку поезію здатна, як відомо, людина, помисли й діяння якої одухотворені глибокою вірою в Бога, щоденним безкорисливим служінням його ідеалам. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) не лише переклав Біблію, дотримуючись ритму та релігійних канонів, а й переніс такий ритм на релігійні поезії. У коментарях до перекладу він зазначав: «Усі перші давні молитви писані поетичними віршами, Господь, наш Бог дуже часто говорить у Біблії милозвучними віршами (Пророки, Псалтир, Книга Йова). Ось тому й взагалі віршова мова – це Божа мова, ось тому й Пророки пишуть огненними віршами, ось тому поет – це Пророк. І взагалі поезія, як літературний рід, старша за прозу» (Огієнко І. Ритмічність Біблійної мови / І. Огієнко // Віра й культура. – ч.7 (67), 1959. – С. 4).

Такі настрої автор втілював у поетичні рядки.  Напр.:

Христос Воскрес – й душа співає,

І серце в рáдощах вирýє,

Й несеться Богові безкрає

Святе й велúчне Алилуя!

Христос Воскрес – й палкé проміння

Фонтáном сúплеться додолу,  –

Й Господні чуда Воскресíння

Квіткáми вкрили землю голу!

І в серці спраглому засяло

Святе Воскрéсення Небесне,  –

Й запахли квіти Ідеала:

Христос Воскрес, той світ

                                           воскресне!

Христос Воскрес,  – й в моєму серці

Воскресна Правда крúльми мáє,  –

Як тихий легіт на озерці,

Як щастя юне та безкрає!.. (8.IV.1959).  

Posted by Вікторія Атаманчук Thursday, April 07, 2016 9:00:00 AM

Comments

Comments are closed on this post.